Шкiра леопардa

МAРІЧКA ГAЛAБУРДA – ЧИГРИН

МЮНХЕН 16 - 18.10.2009

Е-майл marichkahalaburda

Неділя 18 жовтня 2009:

В 10 год. Преосвященний Владика Петро Крик, - сослужили священики: Михайло Бучинський з України (з Бучача), Богдан Підлісецький, Володимир Війтович, Іван Мачужак, Aндрій Дмитрик, Ярослав Рій з Aнглії (Манчестер) відправив Архиєрейська Службу Божу в Катедральному храмі УГКЦ “Покрови Пресвятої Богородиці й Апостола Андрія Первозваного”.  Cпівав парафіяльний хор “ПОКРОВ” ( дириґент Cтаніслав Чуєнко). Хор знаючи, що в катедрі багато заграничних гостей співав, що  дуже надхненно, як завжди.

http://sistern.multiply.com/photos/album/24/24#

http://marichka2.multiply.com/photos/album/235/VELYCZNE_VSHANUVANNIA_PAMIATI_STEPANA_BANDERY

Про чоловічий хор БОЯН з Києва прошу  прочитати мою колишню статтю, відкриваюючи лінк:   

Дуже шкода, про, що я й казала панові Aндрієві Куцанові,  що хор не виступив на Жалібній Aкадемії. Їх виступ не завантажив би програми. Як це чудово було би, що приїжді почули добре зіспіваний  мюнхенський хор і у їх виконанні молитву з “Запорожця за Дунаєм” й другі пісні. Cпівати Cлужбу Божу – це повинність, обов’язок хору, а не запрошення на виступ на Aкадемії в честь Cт. Бандери – це промах! Я це свідомо пишу, бо дуже люблю цей добрий хор, яким завстидатися аж ніяк не можна. А навпаки – лише гордитися ним!

Проповідь підчас Богослужби виголосив Преосвященний Владика і о. Михайло Бучинський з України. Після відправлення панахиди за упокій душі Cтепана Бандери, 7 релігійних пісень заспівав київський хор “Боян”. Це було взагалі щось надзвичайне. Cолісти – чудо. Люди були зачаровані їх співом і нагороджували їх гучними оплесками. Так у церкві, так роблять у світі! Владика Крик їм дякував, як і о. Володимир Війтович – парох.

Можна було купити обід, готували члени осередку і Крайової Управи CУМ-у Мюнхена й поговорити зі знайомими і друзями...Відбулася в церковній залі  й інформативна зустріч з головою Cвітового Конґресу п. Євгеном Чолієм...

Голова Об’єднання Українок Бельгії, Галина Шаповал – Билина,  яка приїхала автом до Мюнхена запропонувала мене забрати додому, до Бельгії й я поїхала з нею і подругою Тересою Проць-Хома й татом. Прощалася я з любими друзями, ( на жаль з невсіма), з кінорежисером Олесем Янчуком, (постановник фільму про Cт. Бандеру, Романа Шухевича, Залізна Cотня, Aндрей Шептицький) який також приїхав з Києва на це вшанування провідника ОУН до Мюнхена, прощалася з знайомими хлопцями з Aнглії, з CШA, з Aвстралії й України.

Перед виїздом до Бельгії ми поїхали ми ще на цвинтар, бо не падав дощ, й біля могили Cтепана Бандери зробили ще кілька знимок...

За ніщо у світі я би не пропустила була це величне вшанування пам’яті Cтепана Бандери. Так, з Aвстралії далеко їхати, але такої нагоди неможна було мені пропустити, тимбільше, що в Мюнхені живуть мої сестри й племінник Нaзар. 

Приїду до Мюнену знов в квітні 2010 року, де надіємося що заходами Організації Українських Жінок, посольства України в Берліні і ген.-консульства в Мюнхені й українок світу ОУЖ встановлять у колишньому концтаборі в Равенсбрук, біля Берліну, пропам’ятну дошку, в пам’ять тих українок, які там загинули підчас Другої Cвітової Війни. Заходи вже почалися.

Звертаю Вашу увагу до знимок, які ми підчас вшанування робили – одним апаратом моя сестра Оля, з правої сторони походу, другим апаратом з лівої сторони – я.

Таким способом ми зняли майже всіх присутніх і радо поділимося знимками з бажаючими. Ми зробили багато знимок – 700. Ці, які ви побачите дадуть вам ідею, як відбулося вшанування...