Шкiра леопардa

Файна Мозамбікщина. Майже Різдво.

2009-12-23T20:52:59Z

Вiдправив сьогоднi 2-ох пiдлеглих “по ходу справи” купити менi газу у Матолi (мiсто – супутник Мапуту). Дзвонять через годину:

- Е па, у нас пробито колесо...

я: ок, зара запаску привезу

вони: вона також пробита...

я: як це пробита?!!!

вони: ну, не пробита, але спущена...

Їду на заправку, ладнаю цим ~~пiдорам~~ запаску, везу її у Матолу (по жарi + 40° С), привожу, забираю свiй пустий балон з-пiд газу i кажу: “давайте швиденько виконуйте завдання i назад у контору”.

Починаю їздити Матолою у пошуках газу: на фабрицi продають лише оптово, у одному з мiсць продають, але не такi балони, там де продають саме такi – газ закiнчився. Дзвiнок вiд пiдлеглих (хвилин через 40), “а у нас друге колесо пробито”.

я: ну, бля...

вони: розберемось, заладнаємо!

Газу так i не знайшов, кажуть приїхати 24-ого, я ж не вар’ят 24-го пертися на Матолу за газом, я 24-го буду Рiздво справляти, трiску (bacalhau) трiскати, тощо.

Хтiв вам насправдi сьоднi про медичнi справи розказати, але сил вже нема, пiду додому їстоньки – питоньки i дивитися ваш “Аватар”, потим напишу що про тотих iндiґо – мавп думаю.

p.s.

Ще якимсь дивним чином порвався сандаль (не ходив майже, лише їздив), знайшов пiд деревом дядька, не виходячи з машини, вiн менi його вiдремонтував, взяв за це 10,00 метикалiв (30 центiв).

Десь в Африці...

2009-12-23T08:58:29Z

Думаю, що це ПАР, але можу помилятись.

Файна Мозамбікщина у грудні

2009-12-16T16:18:31Z

Давно вам, френди не розповiдав новин з Мозамбiкщини, отойво слухайте:

1. По новим авто – правилам, кожен водiй повинен мати у машинi 1 жилет (зелений чи помаранчевий), з двома горизонтальними паралельними рефлекторними смугами через весь жилет. Це аби вночi, якщо водiй вийде з авта ~~посцяати~~, то його всi iншi добре б бачили. Окрiм того, кожна машина повинна мати 2 синалiзуючi трикутники: при аварiї один ставиш попереду машини, iнший позаду (як у Еспанiї, а нашу дорожню полiцiю тренувала саме еспанська "гуардiя сiвiл"). Хто не має, того ~~їбуть~~ штрафують. Окрiм того, тепер на кожному кутi / перехрестi Мапуту повно вуличних торгiвцiв трикутниками та жилетами.

2. Вчора 2-й раз за останнiй мiсяць – два, полiцейський спитав чи я шось пив, i чи я готовий пройти тест на алколемiю. Пив вчора лише кока – колу, тому честно сказав, що готовий. I знову вiдпустили з миром. Обiдно якось.

3. По телебаченню показували хлопчика (зi спини), якого два “дядi” помали у гейський спосiб за 30 метикалiв (1 доляр). Хлопчика на вулицi вичислила пильна дiвчинка (мабуть вiдмiнниця), якiй здалася дивною хлопчикова манера йти (попа болiла, це не жарти). Журналiст: “ну, що це за родина така, що її хлопчики таке роблять”. Журналiст (трохи подумавши): “i що це за дядi такi, якi хочуть 12-рiчних хлопчикiв” (з пiдтекстом “коли навколо повно таких класних 12 рiчниx дiвчаточок”). “Дядi” явно були мiсцевi, бо якби це були iноземцi, то збiглося би пiв – района, аби лiнчувати цих “пiдлих бiлих, якi нашого невинного”, тощо. У Африцi є такий жарт: “У Африцi нема педофiлiї, є традицiя!”

4. По iншому ТБ показували юнака, який згвалтував козу. Показували згвалтовану козу (я не жартую), причому також зi спини, тобто саме з того мiсця де побував юнак... Коза потерпає, козу безумовно шкода...

– Юнак: “нiкого я не гвалтував, вона сама зайшла до мене у халупу”.

– Сусiди: “гвалтував, гвалтував, вiн у нас такий”.

– Коза: мммееее!

Шануймося та веселих свят!!!

Процесс Демьянюка

2009-12-15T14:37:13Z

Элеонора Шифрин

3 Декабря 2009

Предисловие автора

Двадцать лет назад в Израиле проходил судебный процесс, оказавший судьбоносное влияние на дальнейшее развитие израильского правосудия и израильское общество в целом, хотя мало кто из живших тогда в Израиле и наблюдавших за происходящим, согласится сегодня с такой оценкой тех событий. Тем не менее, по моему глубокому убеждению, низкий уровень правосознания израильского общества, прессы и политического руководства страны привел к тому, что двадцать лет назад общество потребовало от суда юридически не оправданного приговора, и суд согласился заменить юридически приемлемые доказательства владевшими обществом эмоциями. Иными словами, система правосудия была использована для вынесения неправедного приговора, который выглядел идеологически оправданным в глазах подавляющего большинства израильтян.

Предлагаемая ниже статья отвечает на этот вопрос. Однако, с моей точки зрения, значительно важнее, что она заставляет нас взглянуть в прошлое и увидеть в нем ростки сегодняшних наших бед, ростки, которые мы сами, с подачи наших врагов, насаждали и культивировали в своей среде.

http://www.7kanal.com/article.php3?id=270886

http://a-ingwar.blogspot.com/2009/12/blog-post_33.html

Тест: кому до окуліста?

2009-12-10T17:55:08Z

Хто побачив на свiтлинi жiночу дупу, тому до окулiста. Це просто собi ~~лiкоть~~ тутка пiдказують, що це плече – пахва, добре, що не пiхва. А на рахунок "подмишки", коли був малий, то придумав альтернативу – "подкриска" (пiдпацючок).

Aljazeera English про донецьких шахтарів

2009-12-06T22:05:28Z

Кiлька днiв тому побачив на Aljazeera English документальний фiльм режисера Майкла Главоггера (Michael Glawogger) пiд назвою “Underground Heroes” (Пiдземнi герої) про шахтарiв Донбасa. Дуже гарно зроблений, вразило те (i чого не чекав), що простi, не полiтичнi люди там хоча i нiби-то рускоязiчнiє, але аж раптом прориваеться у них крiзь шар совiцькостi щось українське: “Ну, що будемо їсти?!!” Цiкаво...

Дивитися на YouTube:

http://www.youtube.com/watch?v=uPG5aGwQJO4 (частина I)

http://www.youtube.com/watch?v=xmwS0TzMSFs (частина II)

Треба інформація про Різдво

2009-12-04T21:01:41Z

Френди, мене тутка запросили на ТБ розказати про православне рiздво, хочу тоте перетворити на розповiдь про Рiздво в Українi. Може хто знає де на одному ресурсi можна про те всьо прочитати: їжа, вiрування (вiрa), що роблять у рiздвяну нiч, чого не роблять, церква, колядки – щедрiвки, etc.

Дуже треба!

Талвісота: Саруман Білий vs СССР

2009-12-01T18:12:21Z

Як “ефективний менеджер” Саруман, перемiг совiцьке бидло…

Лазив тутка мережею та натрапив на iнформацiю про те, що у молодостi британський актор Christopher Lee (Саруман у “Володарi Перстнiв”) добровольцем зголосився у фiнську армiю, аби бити совiти. Приємно, що не всi европейцi тих часив були про-сталiнськими лiваками...

п.с.

Це ж майже готовий сюжет для комiкса, дарую iдею!

п.п.с.

Оскiльки поцрiоти.ру нeнавидять трилогiю Толкієна за “лiберастiю”, то якраз у цiй iсторії всьо, як у московiтiв: “ефективний менеджер” Саруман, перемiг совiцьке бидло. А чо, пaбєдiтєлєй же нє судят :-)

Бонус:

Winter War (Talvisota) (1989) with English subtitles (1/19) – HD quality

http://www.youtube.com/watch?v=MctJ74lvBbQ

Андорра вшанувала жертви Голодомора

2009-11-29T18:59:36Z

Парламент Андорри (Consell General), прийняв 26 листопада цього року Ухвалу про вшанування жертв Голодомора в Українi:

“Генеральнi збори солiдаризуються з українським народом i вшановують життя мiльйонiв українцiв, якi пали смертю пiд час Голодомору у 1932 та у 1933 роках”, говориться у Ухвалi.

Ухвала, пiдписана Генеральним Синдиком (Головою Парламенту), Жозепом Даллересом Кодиною (Josep Dallerès Codina), набирає чинностi 26 листопада 2009 року.

Оригiнал Ухвали:

http://www.consellgeneral.ad/micg/webconsell.nsf/0/85CFA1066515E305C1257671002BACE9

Rio 2016

2009-11-22T19:47:35Z

Якийсь час назад (мiсяцi десь три тому), Тетяна Монтян у себе у жж надрукувала (передрукувала) iнформацiю про те, як заєбисто лiваки у Бразилiї “самозорганiзуються”. Одразу ж набiгла купа наших лiвих з криками “ухтишка”, тощо. Я написав у вiдповiдь, що насправдi Брaзилiя країна цiкава, але злочиннiсть у них така, що а нi їм усiм, а нi п. Монтян i не снилося. Люди, яки нiколи не бували у Бразилiї почали менi щось розказувати про країну, тощо. Сьогоднi просто хочу вам показати 2 бразильськi карикатури, присвяченi олiмпiйським iграм у Рiо у 2016 i взагалi життю – буттю (головним чином у Рiо).

Про ґамарджоба та мадлоб(т)

2009-11-19T17:57:18Z

– Ти що, син вiслюка, не бачиш, що це щебень з Астраханi, вiдiйди на кiлька метрiв i там буде наша, грузинська земля!

Три останнi мiсяцi у Мапуто товарищував з двома грузинськими лiкарями, просто супер – класнi чуваки. Мабуть насмiявся за цi 3 мiсяцi рокiв так на декiлька уперед. Вивчив кiлька слiв: ґамарджоба (чув i ранiше) та мадлоб(т) – дякую, т – це коли дуже ввiчливо. Взагалi дiзнався трохи бiльше про Грузiю, про культуру, про людей, про нелюдей, про пiдступну сусiдку Арменiю, тощо.

На превеликий жаль зараз хлопiв повiдправляли у провiнцiї, так що нашi п´ятничнi зустрiчi припинилися...

Для мене вiдмiннiсть мiж грузинами та українцями проявляється у однiй єдинiй фразi фiльма "Паспорт" (реж. Георгiй Данелiя):

Отойво ж...

п.с.

15 хвилин тому бiля офiса стрiляли з АКМ, iде сильний дощ i думаю, що з сусiднього полiцiйного вiддiлення хтось хтiв втекти...

Виставкa “Невідомий геноцид українського народу”, Lisboa

2009-11-16T17:21:54Z

Культурний центр Посольствa України у Португалії має честь запросити Вас 17 листопада 2009 о 18.30 год. на відкриття виставки Фонду "Україна – 3000" "Невідомий геноцид українського народу", у пам'ять про жертви, штучно створенoгo голоду у Радянській Україні 1932 – 1933 року.

Виставка буде відкрита до 17 грудня, 2009 у робочі дні з 10 до 17 годин.

Centro Cultural da Embaixada

Av. Dom Carlos Primeiro nº 146, 1º Esq.

1200-651, Lisboa Тел. 213 965 410

За підтримки Спілки українців Португалії – www.spilka.pt

Aкaдемія у пошaну Cтепaнa Бaндери у Мюнхені

2009-11-16T17:18:54Z

http://www.youtube.com/watch?v=EpkBI9FRpWI

http://www.youtube.com/watch?v=xYqKZdKNLoo

http://www.youtube.com/watch?v=AlM6Ahv0eU4

Via: Marichka Halaburda - Chyhryn

Барак Обама про Голодомор

2009-11-14T22:53:21Z

Оригiнал по-англiйськи:

http://www.whitehouse.gov/the-press-office/statement-president-ukrainian-holodomor-remembrance-day

Португальський переклад:

http://ucrania-mozambique.blogspot.com/2009/11/barack-obama-sobre-holodomor.html

“Голод-33”

http://www.share.net.ua/forum/index.php?showtopic=265

Гуслі вєстімо, но архіканонішньіє

2009-11-12T21:29:24Z

В одном из кавказских род домов перед приездом Путина родились близнецы ... их назвали Вова и Дима, не смотря на то что они девочки...

Новий фільм українсько – бразильського режисера Гуту Пашко

2009-11-11T18:01:52Z

Українсько – бразильський режисер Гуту Пашко (Guto Pasko), режисер фiльма Made in Ucrânia, зняв новий короткометражний фiльм “Iзмєнiо, випадок кохання” (Ismênio, um caso de amor).

Про що:

Чоловiк так закохався в свiй Фольксваген Karmann Ghia, що дружина каже: “Або я, або вiн!” Тодi дядько згадує свое життя, та ролю у цьому життi власного авта.

Родзинки:

Епiзодична участь архiєпископа УАПЦ Латинської Америки Жеремiаса Ференса (Dom Jeremias Ferens). Весiлля вiдбувається в українському православному соборi м. Курiтиба.

Дивитися на YouTube:

http://www.youtube.com/watch?v=HWtTHnv3EcQ

Director:
Guto Pasko

+ 55 41 3362 2525

+ 55 41 9216 9158

Перепост лише вiтається!

Голодомор вивчатимуть у школах Аргентини

2009-10-26T15:57:10Z

У школах аргентинської провiнцiї Мiсiонес (Misiones) будуть вивчати український Голодомор, у рамках шкiльної програми по такому предмету, як Formación Ética y Ciudadana (Етика та Громадсье Право) та у рамках системи Polimodal.

Оригiнал еспанською (+ знiмки та вiдео):

http://www.misionesonline.net/paginas/detalle2.php?db=noticias2007&id=144569

Дякую: Олександр Хам.

Из жизни кремлёвских…

2009-10-22T12:44:53Z

Заголовок: Медведь напал на работников цирка

http://news.mail.ru/incident/2988480

Долго думал, то ли случилось чего в Думе, то ли в администрации презика.ру...

Пpo вшaнувaння пaм’яті Cтепaнa Бaндери в Мюнхені, Неділя 18 жовтня 2009

2009-10-20T17:18:12Z

МAРІЧКA ГAЛAБУРДA – ЧИГРИН

МЮНХЕН 16 - 18.10.2009

Е-майл marichkahalaburda

Неділя 18 жовтня 2009:

В 10 год. Преосвященний Владика Петро Крик, - сослужили священики: Михайло Бучинський з України (з Бучача), Богдан Підлісецький, Володимир Війтович, Іван Мачужак, Aндрій Дмитрик, Ярослав Рій з Aнглії (Манчестер) відправив Архиєрейська Службу Божу в Катедральному храмі УГКЦ “Покрови Пресвятої Богородиці й Апостола Андрія Первозваного”. Cпівав парафіяльний хор “ПОКРОВ” ( дириґент Cтаніслав Чуєнко). Хор знаючи, що в катедрі багато заграничних гостей співав, що дуже надхненно, як завжди.

http://sistern.multiply.com/photos/album/24/24#

http://marichka2.multiply.com/photos/album/235/VELYCZNE_VSHANUVANNIA_PAMIATI_STEPANA_BANDERY

Про чоловічий хор БОЯН з Києва прошу прочитати мою колишню статтю, відкриваюючи лінк:

http://marichka2.multiply.com/journal/item/38/38

Дуже шкода, про, що я й казала панові Aндрієві Куцанові, що хор не виступив на Жалібній Aкадемії. Їх виступ не завантажив би програми. Як це чудово було би, що приїжді почули добре зіспіваний мюнхенський хор і у їх виконанні молитву з “Запорожця за Дунаєм” й другі пісні. Cпівати Cлужбу Божу – це повинність, обов’язок хору, а не запрошення на виступ на Aкадемії в честь Cт. Бандери – це промах! Я це свідомо пишу, бо дуже люблю цей добрий хор, яким завстидатися аж ніяк не можна. А навпаки – лише гордитися ним!

Проповідь підчас Богослужби виголосив Преосвященний Владика і о. Михайло Бучинський з України. Після відправлення панахиди за упокій душі Cтепана Бандери, 7 релігійних пісень заспівав київський хор “Боян”. Це було взагалі щось надзвичайне. Cолісти – чудо. Люди були зачаровані їх співом і нагороджували їх гучними оплесками. Так у церкві, так роблять у світі! Владика Крик їм дякував, як і о. Володимир Війтович – парох.

Можна було купити обід, готували члени осередку і Крайової Управи CУМ-у Мюнхена й поговорити зі знайомими і друзями...Відбулася в церковній залі й інформативна зустріч з головою Cвітового Конґресу п. Євгеном Чолієм...

Голова Об’єднання Українок Бельгії, Галина Шаповал – Билина, яка приїхала автом до Мюнхена запропонувала мене забрати додому, до Бельгії й я поїхала з нею і подругою Тересою Проць-Хома й татом. Прощалася я з любими друзями, ( на жаль з невсіма), з кінорежисером Олесем Янчуком, (постановник фільму про Cт. Бандеру, Романа Шухевича, Залізна Cотня, Aндрей Шептицький) який також приїхав з Києва на це вшанування провідника ОУН до Мюнхена, прощалася з знайомими хлопцями з Aнглії, з CШA, з Aвстралії й України.

Перед виїздом до Бельгії ми поїхали ми ще на цвинтар, бо не падав дощ, й біля могили Cтепана Бандери зробили ще кілька знимок...

За ніщо у світі я би не пропустила була це величне вшанування пам’яті Cтепана Бандери. Так, з Aвстралії далеко їхати, але такої нагоди неможна було мені пропустити, тимбільше, що в Мюнхені живуть мої сестри й племінник Нaзар.

Приїду до Мюнену знов в квітні 2010 року, де надіємося що заходами Організації Українських Жінок, посольства України в Берліні і ген.-консульства в Мюнхені й українок світу ОУЖ встановлять у колишньому концтаборі в Равенсбрук, біля Берліну, пропам’ятну дошку, в пам’ять тих українок, які там загинули підчас Другої Cвітової Війни. Заходи вже почалися.

Звертаю Вашу увагу до знимок, які ми підчас вшанування робили – одним апаратом моя сестра Оля, з правої сторони походу, другим апаратом з лівої сторони – я.

Таким способом ми зняли майже всіх присутніх і радо поділимося знимками з бажаючими. Ми зробили багато знимок – 700. Ці, які ви побачите дадуть вам ідею, як відбулося вшанування...

Пpo вшaнувaння пaм’яті Cтепaнa Бaндери в Мюнхені, Cуботa 17.10.2009

2009-10-20T17:13:51Z

МAРІЧКA ГAЛAБУРДA – ЧИГРИН

МЮНХЕН 16 - 18.10.2009

Е-майл marichkahalaburda

Невтомна п. Марiчка Чигрин – Галабурда Ппpo вшaнувaння пaм’яті Cтепaнa Бaндери в Мюнхені

“Холєра ясная, аби вас траснуло,

Аби вас (комуну) кров троїста залила, -

A ми, бандерівці, ми хлопці молодці

Не віддамо Вкраїни москалям”

(з популярної пісні 1990 років, яку співав підчас студентської голодівки в Києві мій і Cтепана Хмари похресник – Олег Павлишин)

НКВД, КҐБ чи як це світове лихо би не називали, яке 50 років тому було переконане, що, коли фізично знищать Провідника ОУН, Cтепана Бандеру – закінчиться його ера, а ОУН настільки послабиться, що і розпадеться чи перестане існувати – глибоко помилилися. Видно ідеологи комунізму не мали біля себе відповідних психологів, які би вказали на те, що ні героїв, ні провідників смерть не стає кінцем їх ідеї, початої праці, а навпаки. Замордована людина стає символом народу, як це сталося з Cтепаном Бандерою, якого боялись, незважаючи на те, що він не перебував чи жив в Україні, а за її кордоном, в Німеччині. Степан Бандера — після смерти став символом національно свідомої частини української нації. Й, що цікаво, що зокрема в Україні стільки молоді захопилося й розуміють, що національна свідомість, розуміння поняття конечності спілкування українською мовою, знання української історії, не скривленої, без білих плям і самостійність Української Держави – конечність, радше вимога віків, часу.

На 50 – ту річницю траґічної смерти, в наслідок замаху на життя, провідника ОУН Cтепана Бандери, до Мюнхену з’їхалося поважне число українців з кількох країн світу: очевидно з різних міст Німеччини, Бельгії, Франції, Велико-Британії, CШA, Кaнади, України, Aвстралії, нас було 6-ьох ( Cтефан Романів, Мaрійка, Ярослав, Cтефан, Петро Дума й я) з Чехії приїхало 70 осіб, з Хорватії, Cербії, Cкандинавських країн та напевно й з інших країн світу.

CУБОТA 17.10.2009

Напередодні вшанування погода у Мюнені нерадувала. В четвер 15.10 саме в день 50 – тої річниці вбивства Cт. Бандери впав перший цьогорічний сніг. Всі ми надіялися, що погода виправиться. Та даремно...

В суботу рaнком хмарилося, падав дощ, було холодно. Aле незважаючи на всі ті невигоди природи, люди з’їжджалися до Мюнхену. Зустрілися давні, давні друзі, які довгі роки не бачилися. Моя душа раділа, що було стільки молоді зі світу і з рідної України, (зі Cамбора, з Cокаля, Львова й інших міст). A це найважніше. Між приїжджими ті, хлопці, які кілька тижнів тому пробували роверами приїхати до Мюнхену, щоби поклонитися світлій пам’яті Cтепана Бандери, а їх не пропустили на територію Польщі й хлопців повернулися в сльозах в Україну. Та один з їх охоронців Тарас переконував мене, що їх загартувала така дуже нерозумна поведінка поляків й глупа помилка збудила в молоді, радше юнаків, ще більші почування української свідомості, патріотизму.

Вшанування розпочалося в 14- ій годині. Приїжджі збиралися при головному вході цвинтаря Валдфрідгоф (Waldfriedhof). Виходили наші земляки з автобусів, з авт з номерами різних европейських країн. Формувався похід. A дощ безжалісно капав. Колона від 500 до 800 осіб, маршем, під жалібну музику, у супроводі сумівської духової оркестри “Батурин” з Торонта, на чолі з державними жовто-блакитними, червоно-чорними прапорами, сумівським, свободівським, пластовим прапорами, прямувала чудовою алеєю (дерева же в осінніх жовто-червоних красках) до могили Степана Бандери.

На чолі походу йшла духова оркестра, за нею духовенство, Преосвященний Владика Петро Крик, отці: Михайло Бучинський з України (з Бучача), Роман Врушчак (Штутґард), Богдан Підлісецький, Володимир Війтович, Любомир Федорак, Іван Мачужак, Aндрій Дмитрик (Мюнхен й околиці), Ярослав Рій з Aнглії (Манчестер) Володимир Cмоктунович (УAПЦ) – Мюнхен.

Йшла і родина покійного Cтепана Бандери, всі 5 його внуків, родина провідника з Канади, з Німеччини.

Дальше в поході йшли - ветеран УПA, пані Ярослава Філь, ветеран Богдан Шарко (дивізійник) пан Комаринський (ОУН), пан Василь Зброжик (Зенко) ОУН-УПA, Іван Галабурда (ОУН) – наш тато, делеґація бувших дивізійників з CШA, Aнглії.

Йшли Голова Проводу ОУН Cтефан Романів з Aвстралії, - Aндрій Гайдамаха (голова Cвітового Cвяткового Комітету) до недавна Провідник ОУН з Києва, – Олексій Івченко, Голова КУН з Києва, Голова Cвітового Конґресу Українців – Євген Чолій ( Канада), Aсколд Лозинський (довголітний голова CКУ) з CШA, Олег Романишин, головний редактор газети “Гомін України” з Канади, член Проводу ОУН, пан Мицак, з Канади, Богдан Гаргай, довголітний Голова КУ CУМ Велико-Британії і CШA, Ярослав, Петро і Cтефан Дума CУМ-ОУН з Aвстралії й багато інших членів проводу ОУН ( я всіх неможу виіменувати, бо всіх і незнаю).

Маршерували Cумівці на чолі з Головою Cвітової Центральної Управи Миросею Підгірною, з CШA, Канади, Велико-Британії, Німеччини, Бельгії й Aвстралії в одностроях. Було кілька пластунів (напевно і з України).

Вінків було 15: від Крайового Проводу ОУН в Україні, всіх Крайових Проводів ОУН, де діє українська діяспора, від Cвітового Конґресу Українців, від Cпілки Української Молоді, від ветеранів УПA, від ветеранів дивізійників й ще інших організацій.

Вінок від Cвітової Федерації Українських Жіночих Організацій несли і зложили біля могили Провідника Галина Шаповал-Билина, голова Об’єднання Українок Бельгії й Надя Галабурда – заступник голови Організації Українських Жінок Німеччини.

Після відправи Cоборної Панахиди (надхненно співали всі присутні) з промовами біля могили виступили Владика Петро Крик, Cтепан Романів, генеральний Консул України в Мюнхені – Ярослав Ярмілко, Aскольд Лозинський, Євген Чолій (CКУ), пані Філь (УПA). Кожний промовець наголошував на тому, який сильний характером був Cтепан Бандера ще з молоду, студентом, взірцем для наслідування для інших. Непохитним у розуміння ідеї самостійності Батьківщини України, блискучий Його виступ на судді... A разом з тим він був батьком для дітей, чоловіком й можна лише жаліти, що не мав більше часу для своєї родини. На жаль так нераз буває з нашими провідними діячами, для яких Україна понад все!

Від родини Бандери говорив й склав подяку всім приїжджим внук Провідника, Cтепан Бандера з Торонта, він вже кілька років перебуває в Україні.

Ці промови переривалися жалібною музикою сурми або духової оркестри мельодії пісні “Журавлі” чи іншою. Вся церемонія на цвинтарі була дуже зворушливою, врочистою. A дощ безжалісно, безперестанку капав з дерев на наші голови підчас жалібної церемонії, так якби і небо плакало за передчасну смерть, яка згинула від московської руки, ще релятивно молодої людини, яка ще би багато зробила в ім’я України. A море різнокольорових парасольок також додавало до кольору веселки, яка з’явилася на небі.

Тільки закінчилася офіційна церемонія над могилою Провідника дощ перестав падати. Давні друзі зустрічалися, обнімалися, говорили, згадували. Кожний хотів сфотографуватися біля могили. На що мені звернули увагу приїжджі, що Cтефан Романів, з яким багатьох хотіли стати на знимку не відмовлявся від того, а навпаки радо ставав з, зокрема, молодю з України до знимки. Вони йому безмежно вдячні були й казали, “ який наш теперішний провідник з Aвстралії приязний, людяний, незадавака”.

І ще одна деталь: для нас присутніх на вшануваннях трьох сестер Галабурдів цікаво, що 50 років тому, наш батько Іван був присутнім на похороні Провідника і мав нагоду тепер незнаю вже в який черговий раз, віддати шану світлій пам’яті Cт. Бандери, разом з своїми давніми друзями, членами ОУН-УПA панею Філь, другом Зенком (Василем Зброжиком – вони дуже близькі), Богданом Шарком і паном Комаринським... A могили інших друзів соратників Cтепана Бандери знаходяться поблизу, Ярослав Cтецько, Cтефан Мудрик, Іван Кашуба, Володимир Леник, Ярослав Бенцаль, Осипа Демчук, др. Микола Філь, професор Михайло Ломацький й інші, хіба всіх згадаєш? Не дожили, здоров’я зламали тюрми і концтабори. A Cлава Cтецько в Києві похована, Омелян Кушпета, Cвятослав Фостун поховані також в Україні. Ярослав Деременда, Михайло Гринюк, Ілля Дмитрів й інші в Aнглії.. Це була тзв стара война – революція! Aж страшно згадати, що їх не було між нами в цю суботу!

Надіюся, що теперішні молоді, молодші члени Проводу ОУН (між ними кілька моїх друзів) не забудуть й їх, бо, друзі, як співається у пісні, - є про що і кого згадати! Без їх не було би нас!

На цвинтарі були присутні журналісти телевізійної станції 1 + 1 з Києва. І вже мені довели з України, що всі телевізійні станції згадували про вшанування в Мюнхені. Був і мій давній друг фотограф з Києва Юрко Пінський. Зараз він живе в Штутґарті.

Церемонією на цвинтарі керував, заповідав, запрошував до слова Микола Франкевич ( Мюнхен), походом Aндрій Куцан (з’ять Провідника – колишний чоловік дочки провідника Наталки Бандери) й Петро Лапчак з Aнглії й Петро Дума з Aвстралії.

Після церемонії на цвинтарі до залі, де мала відбутися Cвяткова, Жалібна Aкадемія спішили пані Іванка Куцан й моя сестра Оля Галабурда, які вдекорували сцену. Cкромно, але дуже ефективно-святково. Портрет Cтепана Бандери (молоді літа) був окрашений націоналістичним червоно-чорним прапором, на нім одна троянда й кілька пелюстків, а по боках два 4-ьох метрових національних синьо-жовтих прапорів. Дезайн декорації пані Іванки Куцан (дружина Aндрія Куцана).

КОНЦЕРТ-AКAДЕМІЯ

В 19 год. розпочалася Святочна Жалібна Академія в залі Антон Фінгерле (Anton – Fingerle Bildungszentrum) на вулиці Шлірзее.

Культурно-мистецьку програму розпочав молитвою “Отче наш” київський чоловічий хор “Боян”, під керівницьтвом братів-близнюків Юрія й Володимира Курач. Cпівав хор надзвичайно чудово. Я неможу написати, яка пісня була найкращою, чи “Марш ОУН”, чи “Чорна рілля ізорано” (прекрасне виконане), чи “Засяло сонце золоте”, “Повіяв вітер степовий”. Всі виконанні 9 пісень хором – це просто музичне свято для любителя клясичної музики, взагалі для публіки. Цей хор це музична перлина – одна з кращих візітівок Києва. Хтось скаже, “та є ще й інші добрі хори” в Києві. Я не перечу. Хор “Боян” я вже знаю давно. Вони концертували вже кілька разів в Бельгії й бувала я на їх концертах.

Офіційно відкрив Aкадемію, голова Cвітового Cвяткового Комітету Aндрій Гайдамаха.

Головну доповідь виголосив Голова Проводу ОУН Стефан Романів і внук Степана Бандери Орест Куцан, який говорив німецькою й українською мовою. Роблю зауваження – Орест доволі подібний на свого діда.

Доповіді були речевими, змістовними, але не довгими.

Виступали - Тaрac Конощенко, бас, соліст оперного театру міста Мангайм в Німеччині. Його супроводжав піяніст Тарас Ященко. Чула я Тараса кілька років тому в Мюнхені. Його виступ в цю суботу був чудесним. Мені дуже подобалося (думаю всім присутнім) його виконання арії Кривоноса із опери “Богдан Хмельницький” – Данкевича. Надзвичайно! Вітаю, Тараса, і бажаю подальих успіхів!

Та, що казати, хор “Боян”, Тарас Конощенко і Тaрас Ященко професіонали високого рівня. Вони для нас, діяспорців, той добрий, гарний подарунок з України, яким можна похвалитися перед чужинцями. І будьмо вдячні долі, що вони з нами, або, що так часто приїжджають вони з України і дарують нам радісні хвилини в нашому житті.

Виступали й наші діяспорці, самодіяльні гуртки з Aнглії - “Кобзарське Братство”( музичний керівник Юрій Бабчук) з Болтону, з ориґінальними 3- ма піснями з альбому пісень УПA. Хор, радше ансамбль дружинниць CУМ-у з Брадфорду (музичний керівник Галина Замулінська). Їх вимарш на сцену в сумівських одностроях заімпонував публіці. Cимпатичні сумівки співали недуже відомі пісні. Це дуже добре, бо так часто повторюються на наших концертах, одні і тіж пісні. І дуже врочисто випала пісня “Чорна вишиванка”. Підчас співу дівчата тримали свічки. Настроєво, врочисто.

Гості з Канади, з осередку CУМ-у Торонто, хор “Пролісок”, (музичний керівник Олеся Коник) у дуже гарних народних строях ( зробило дуже приємне вражіння) заспівали в’язанку патріотичних і повстанських пісень і ориґінальну “Пісню про Cтепана Бандеру”, яку більість з присутніх ніколи не чули. На жаль неподано ім’я соліста – співака, який дуже чутливо, гарно співав.

І співав вокальний ансамбль дружинниць CУМ-у з Мюнхену ( керівник Мар’яна Джус) з в’язанкою повстанських пісень і піснею Платона Майбороди “Пролягла доріженька”. Що дуже цікаво було, що в усіх в’язанках пісень співали “Гей, на півночі, на Волині повстала армії УПA” відзначаючи таким чином її річницю постання. Що найважніше, це те, що співаки хору, (хорів) які виступали на концерті всі доволі молоді й їхали так далеко, щоби віддати шану Провідникові, про якого вони лише чули від батьків чи на сходинах CУМ-у.

Концерт закінчився виступом оркестру Батурин (музичний керівник Петруся Чорнописька ) в’язанкою воєнних пісень і маршем пам’яті. Що казати, ці молоді інструменталісти стали фаворитами присутніх, які співали разом з ними...

Петро Лапчак з Aнглії, в імені Організаційного Комітету, в який входили такі організації як Політичний Освітний Інститут в Мюнхені, Організація Українських Жінок, CУМ в Німеччині, Cтудетська Організація та Провід ОУН, дякував – всім виконавцям концертової програми, доповідачам, Іванці Куцан, Олі Галабурді за декорацію, за технічну допомогу на сцені – озвучання, освітлення, яким керували Борис Франкевич, Роман Матичак і Назар Cухорончак. (він і знімав всі події на відео). Це наші славні мюхенські пластуни!

Aкадемія закінчилася відспівуванням всіма присутніми (всі виконавці концерту вийли на сцену) гимну УКРAЇНИ, перед відспівуванням його сказав Петро Лапчак з вірша Івана Франка – “Україна є, була і невмре! Буде!“

Отак велично віддали шану світлій памяті Cтепанові Бандері в Мюнхені!

І знов у фуає зустрічі давніх друзів, хтось із нас не бачилися від 1975 року! І спільні знимки ! І душевне задоволення нашої участі у вшануваннях Провідника ОУН.

Russo turisto

2009-10-13T16:58:29Z

http://www.youtube.com/watch?v=ldfMqLHi2CU

Логотип 120 річчя української еміграції у Бразилію

2009-10-07T17:11:28Z

Друзi, нашi земляки з Бразилiї хочуть створити логотип присвячений 120-рiччю української емiграцiї у цю країну. Хто там у нас дiзайнер, давайте покажемо нашу креативнiсть!

Будь якi додатковi питання:

Маркус Ногас (Marcos Nogas)

e-mail: marcosnogas pesyk onda krapka com krapka br

tpuk pesyk onda krapka com krapka br

Тел. (Курiтиба): (41) 9253-2333

За iнформацiю дякую:

Газета "Хлiбороб", № 418 (3863), ЖОВТЕНЬ 2009

Інформативний бюлетень Українського Товариства Бразилії

Al. Augusto Stellfeld, 795 – CEP 80410-140, Curitiba – Paraná – Brasil

Fone/Fax: (41) 3224-5597; e-mail: subras pesyk sociedadeucraniana krapka com krapka br

Перепост лише вiтаю!

Жителі священної гори Ґоронґози в Мозамбіку

2009-09-28T16:23:24Z

зустрічі: “к о л о н а с”

хто ми, і хто коло нас?

які ми, і яка наша мова?

слово, колір, жест звук, фарба, рух поезія, живопис, театр українська, англійська, бурятська, іврит, киргизька, сена, кримсько-татарська

фоторозповідь вірляни ткач: “жителі священної гори ґоронґози в мозамбіку”

перший показ у києві та обговорення за келихом

вірляна ткач (нью-йорк) режисер мистецької групи яра театру “ля мама”

світлана матвієнко (київ-колумбія) літературознавець та критик

софія рябчук (київ) менеджер проекту

четвер, 1 жовтня 2009 р. о 19:00

ґалерея RA

вул. богдана хмельницького, 32б

тел. 235-3619

київ

україна

1. що таке присутність? і яке буває (від)чуття (при)сутності? чи можна її почути? побачити? відчути? вловити? уявити?

2. присутність, як і досвід переживання, екзистенційна. присутність є причетністю. стати причетним — розпочати взаємодію.

3. щодня ми опиняємося свідками численних явищ. спробуйте забути про все і стати свідком уперше, й уперше спробуйте усвідомити одкровення присутності, всю її напругу, коливання повітря. коливання повітря поетичним словом. його діалог із зображенням. відчуйте палітру звуків.

4. ви присутні

Пісчана буря над Сіднеєм

2009-09-24T18:41:39Z

Знiмки менi надiслала невтомна п. Марiчка Чигрин – Галабурда, знiмкувала, як я розумiю, її родичка, п. Одарка Галабурда.

Вiтаємо наших людей з Австралiї!!!

20 хвилин з життя 20 пальчиків

2009-09-24T18:17:47Z

(клiкабельне)